Просвітництво у Соколові

        Український народ віками боровся за своє існування, будучи на грані винищення татарськими ханами , польською шляхтою, московськими зайдами.

   Громадська організація „Просвіта” серед цього безпросвітку була справжнім сонцем для українського суспільства.
      У Соколові осередок товариства з’явився 7 червня 1902 року. Про це свідчить запис у „ Журналі реєстрації читалень у хронологічному порядку їх заснувань на території Західної України” за № 1098.

      Головою осередку обрано Івана Рудяка.

    Архівна справа товариства „ Просвіта” нашого села охоплює 1912 – 1936 роки і налічує 39 сторінок.

     Із одного з документів довідуємось, що 12 січня 1913 року в Соколові відбулися загальні збори читальні „ Просвіти”. На цих зборах був присутній о. Володислав Носковський, парох із Сороків, котрий у двогодинній бесіді представив мету і закликав селян вступати в „ Просвіту”. Ці збори відбулися у домі Василя Дутчака. У той день членами „ Просвіти” стали 50 осіб.

  Під час Першої Світової війни діяльність „ Просвіти” у селі призупинилася і була відновлена аж у 1921 році.

    Документи за 1928 рік свідчать про жваву діяльність соколівських просвітян. З архівних матеріалів ми дізнаємось, що при читальні працював культурний відділ. Про прагнення до просвітництва тодішніх сільчан свідчить те, що у читальні відбувалось слухання лекцій, звітів, різних викладів.

      Зокрема, Іван Чорний подавав лекцію з медицини, а Степан Ковбан – з історії України. Свято „ Просвіти” організовував Микола Григоришин. Молодіжним хором керував Степан Ковбан. Бібліотечний фонд читальні на той час складав 46 книжок. Художню та історичну літературу доповнювали часописи „ Новий час”, „ Свобода”, „Життя і знання”.

    Література читальні постійно поповнювалася за рахунок членських внесків, які становили, як для дорослих, так і для молоді, 1 злотий.

     Найбільшим попитом серед читачів користувались історичні повісті. У читальні була ще й бібліотека для дітей, у якій нараховувалось 25 книг.

   При читальні діяв театральний гурток під керівництвом Степана Ковбана та хор дорослих, яким диригував Іван Волощук. Старанням цих людей і готувалися різні вистави та концерти.

    У час коляди люди радо давали офіру на просвітницьку діяльність. Завдяки цьому книжковий фонд збільшився до142 книжок ( дані за 1932 рік).

   Наші предки розуміли ціну знань і освіти, тому завзято бралися до роботи над собою, товаришами і односельцями. Так, у 1932 році коштом громади одну дитину ( а це був згадуваний уже Федорончук Василь) відправили на навчання у Львівську гімназію, а ще одну дитину – на майстра-столяра.

  Читальня організувала і проводила курс для 58 неписьменних (42хлопці і 16 дівчат), який вів Степан Ковбан.

    Для молоді діяв самоосвітній гурток, який вів Василь Федорончук. Тема гуртка – вивчення історії України.

     У читальні відбувалися читання книг вголос (взимку 4 – 5 разів на місяць, влітку – 2 рази). Лекторами були Степан Ковбан, Іван Волощук, Василь Федорончук.

     Читали вголос «Історію України», «Холодний Яр», «Борці в темряві», «Шляхами на Соловки».

    Незважаючи на тогочасні труднощі «Просвіта» у нашому селі діяла активно. Адже бути членом товариства вважалося честю. Тому членство читальні кількісно зростало і становило у 1932 році 80 осіб.

    Колишня учасниця просвітянського хору Олена Панькевич згадує: «Як то було гарно колись, весело. Хоча люди і жили в нестатках, але уміли веселитися. Знаходили час і на церкву, і на роботу, і на відпочинок. Хористи завжди виступали на всіх сільських концертах, на яких були присутні священник, і польські шандарі. Хоч поляки і були затяті, але коли хор співав «Боже, послухай благання» чи «Ще не вмерла Україна», то і шандарі вставали разом з усіма, знімали шапки, віддавали честь, як належить».

     Запам`яталися жінці пісні, які виконував хор у ті далекі часи.

    У 1928 році в селі було засновано товариство «Луг». Його членами були 40 хлопців та 30 дівчат. До 1933 року старшим «Лугу» був Степан Ковбан, а пізніше – Василь Панькевич, Степан Мулик.

     «Луг» – це спортивна організація, що виконувала вправи під супровід музики чи співу. Хлопці і дівчата брали участь у фестинах у Соколові, Золотому Потоці, Стінці, Скоморохах, Ліщанцях.

   Молодь з «Лугу» мала своєрідний стрій. Хлопці були у зелених сорочках, чорних штанах, мали кашкети і топірці. Дівчата мали сині спідниці, жовті фартушки, у косах – стрічки. Всі члени «Лугу» мали значки із написом «Луг у Соколові».

Роботу підготували
члени експедиційного загону
Соколівської ЗОШ І – ІІІ ст.
Бучацького району
Керівник : заступник директора
з виховної роботи
Тимошів Марія Іванівна

БУЧАЧ – 2007